Історія

Рава-Руська – одне з найстаріших міст у Західній Україні. Хоча письмові джерела не підтверджують вік міста, вважається, що у 1455 році його заснував белзький і мазовецький князь Владислав.

Історії походження назви «Рава-Руська» немає. Існує кілька версій, які не є підтвердження. Зокрема, припускають, що слово місто «Равою» назвали іменем іншого міста, яке розташовується у Мазовії, так як воно було у власності одного і того ж князя. Для того, аби розрізняти два міста, до одного з них додали слово «Руська», що означало – українська, а до іншого – «Мазовецька».

У 1622 році Рава-Руська отримала привілеї на проведення щорічних ярмарків. Цьому сприяло вигідне географічне розташування міста – із заходу на схід та з півночі на південь.

У ранньомодерні часи Рава-Руська перебувала в центір важливих міжнародних подій.

У 1698 році у Раві-Руській відбулися переговори між польським королем Августом ІІ та московським царем Петром І щодо спільних дій проти Швеції. А вже у 1704 році інший польський монарх, Станіслав Лещинський та шведський король Карл ХІІ домовились про спільну боротьбу проти російського імператора Петра І.

Зручне географічне розташовування Рави-Руської сприяли перетворенню міста у важливий залізничний вузол. Так, у 1887 році сюди було прокладено залізничні щляхи зі Сокаля до Ярослава та зі Львова до Белжеця.

Протягом своєї історії Рава-Руська входила до складу Речі Посполитої, імперії Габсбургів, Західно-Української Народної Республіки, Польщі та СРСР. На території міста та в його околицях постійно відбувалися різноманітні битви. Так, зокрема, у 1648 році під час національно-визвольної війни війська Богдана Хмельницького звільнили Раву-Руську і пішли далі на Варшаву.

Рава-Руська – відоме прикордонне місто.

Під час Першої світової війни, від 2 вересня до 11 вересня 1914 року, біля міста відбувалася битва між австро-угорськими та російськими військами, яка закінчилась перемогою останніх. Ця битва була частиною відомої Галицької битви 1914 року.

У Раві-Руській поховано десятки загиблих воїнів Української Галицької Армії, січові стрільці, воїнів УПА.

Під час нападу на українські землі гітлерівських військ 22 червня 1941 року Рава-Руська була одним із перших міст, які зазнали удару. Попри це, оборона міста тривала 5 днів – до 27 червня 1941 року.

У роки німецької окупації у Раві-Руській було знищено 20 тисяч французьких, бельгійський, радянських та ін. військовополонених. У 1942-1944 році на околиці міста існував відповідний табір "Шталаг-325".

Крім того, у Раві-Руській було знищено понад 3 тисячі місцевих євреїв. В околицях міста існують залишки місць їх масових поховань.

У роки австрійської та польської влади Рава-Руська була центром Рава-Руського повіту. Під час входження до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки, до 1961 року, місто також було районним центром.

Сучасна Рава-Руська – це місто районного значення, площею близько 1000 гектарів та населенням – близько 8500 осіб. З 2004 року у місті спостерігається постійний приріст населення, а кількість народжень з року в рік перевищує кількість смертей. Через місто протікає ріка Рата.

Рава-Руська має зручне географічне розташування. Воно розташовується на відстані 6 км від українсько-польського кордону, найближчий митний автомобільний пункт пропуску носить назву «Рава-Руська», та на відстані 62 км від обласного центру Львова. Через місто пролягає дорога міжнародного значення «Львів-Рава-Руська», а також регіонального – «Рава-Руська – Судова Вишня» та «Рава-Руська – Червоноград».

У місті працюють найбільші у районі підприємства – ДП «Рава-Руський шпалопросочувальний завод», ДП «Рава-Руське лісове господарство», ДП «Укрспирт» МПД Рава-Руська (спиртзавод).