Право платника на податкову знижку визначено Податковим кодексом України

Body: 
Жовківські фіскали нагадують, що порядок
застосування податкової знижки визначений
ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010
№2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, податкова знижка для фізичних осіб, які
не є суб’єктами господарювання, – це
документально підтверджена сума (вартість)
витрат платника податку на доходи фізичних
осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з
придбанням товарів (робіт, послуг) у
резидентів – фізичних або юридичних осіб
протягом звітного року, на яку дозволяється
зменшення його загального річного
оподатковуваного доходу, одержаного за
наслідками такого звітного року у вигляді
заробітної плати.

Платник ПДФО має право включити до податкової
знижки з метою зменшення свого
оподатковуваного доходу за наслідками
звітного року фактично здійснені ним витрати.
Перелік витрат, за якими застосовується
податкова знижка, визначено у п.166.3 ст.166 ПКУ.

При цьому загальна сума податкової знижки,
нарахована платнику ПДФО в звітному
податковому році, не може перевищувати суму
річного загального оподатковуваного доходу
платника ПДФО, нарахованого у вигляді
заробітної плати.

Для реалізації права на податкову знижку
платнику ПДФО необхідно заповнити та подати
декларацію про майновий стан і доходи (далі –
Деклараця) по 31 грудня включно наступного за
звітним податкового року.

Розрахунок суми ПДФО, на яку зменшуються
податкові зобов’язання з ПДФО у зв’язку з
використанням права на податкову знижку
відображається платником податків у розділі V
Декларації.

У рядку 13 Декларації вказуються позначкою «Х»
документально підтверджені категорії витрат,
що включаються до податкової знижки
відповідно до ст.166 ПКУ.